Лімфопроліферативні захворювання
1. Хронічна лімфоїдна лейкемія
2. Парапротеїнемічні гемобластози:
а) множинна мієлома;
б) хвороба Вальденстрема;
в) хвороба важких ланцюгів
3. Злоякісні лімфоми:
а) лімфогрануломатоз;
б) негоджкінські злоякісні лімфоми
ХЛЛ - 9% всіх пухлин; 30% всіх лейкемій; Ч : Ж = 2 : 1; 10-15% - особи віком до 50 р.
В-ХЛЛ - 95% випадків,
Т-ХЛЛ - 5% випадків
Критерії діагнозу ХЛЛ:
абсолютний лімфоцитоз в периферійній крові > 10 ( 109/л,
> 30% клітин з ознаками малих лімфоцитів в мієлограмі
Клініка
1. Лімфопроліферативний синдром:
генералізована лімфоаденопатія, гепатоспленомегалія; обов’язковим є ураження КМ
2. Синдром інтоксикації
3. Синдром ускладнень:
аутоімунна гемолітична анемія, синдром аутоімунно-асоційованих феноменів, солідіні новоутвори (внаслідок ( протипухлинного імунітету)
Імунофенотип: CDw84 (В-ХЛЛ в 50%), CD23, CD5; слабка експресія IgM або IgM і IgD
Диференційний діагноз лімфопроліферативних захворювань
Діагноз
Морфологія клітин
КФ
В-ХЛЛ
< 10% пролімфоцитів, тіні Боткіна-Гумпрехта
(
В-ХЛЛ
змішано-клітинний варіант
> 10% пролімфоцитів
(
Пролімфоцитарний лейкоз
> 55% пролімфоцитів
резистентна до дії інгібіторів
ВКЛ
“Відротчаті клітини”
резистентна до дії інгібіторів
Варіант ВКЛ
( лейкоцитоз; спленомегалія без лімфаденопатії
(
Лімфома селезінки з відростчатими лімфоцитами
“Відротчаті клітини”
(
Т-клітинний варіант ХЛЛ - спленомегалія, ураження шкіри та вісцеральних л/в. В В-лімфоцитах - азурофільні гранули. Цитохімічний фенотип: КФ +, (-нафтилестераза +. Імунофенотип: CD4, CD8. Швидкопрогресуючий перебіг.
Система стадіювання ХЛЛ по Rai (1975)
Стадії
Тристадійна система
Клінічні ознаки
Медіана виживання (рр.)
0
Низький ризик
Лімфоцитоз ПК і КМ
> 10
І
Проміжний
Лімфоцитоз +
7
ІІ
ризик
Лімфоаденопатія + Спленомегалія ±
ІІІ
Високий
Лімфоцитоз +
1,5
IV
ризик
Анемія + Тромбоцитопенія +
Система стадіювання ХЛЛ по Binet et al. (1981)
Стадія
Клінічні ознаки
Медіана виживання (рр.)
А
< 3 зон ураження
> 10
В
> 3 і > зон + відсутність анемії та тромбоцитопенії
7
С
Нb < 100г/л;
тромбоцити < 100 ( 109/л
2
Лікування
1. Хлорбутин (лейкеран) 10-15 мг/добу (курс - 300-400-700 мг)
2. Циклофосфан - 200-400-600 мг/добу - 8-15 г
3. Глюкокортикоїди - преднізолон 60-80 мг/добу (АІГА), спленектомія
4. Поліхіміотерапія (СОР)
5. Рентгенотерапія (6-10 Гр)
6. Лімфоцитаферез
7. Інтерферон (2b - 2-10 млн. МО п/ш через день 3-6-12 місяців (ВКЛ)
8. Похідні аденозину, аналоги пурину
2-хлордеоксиаденозин (індукує апаптоз)
Флударабін
Пентостатин - 5 мг/м2 3 дні, кожні 4 тижні. Повна ремісія 59%. Часткова ремісія 37%.
Парапротеїнемічні гемобластози
Патогенез
Пухлинна трансформація на рівні попередників В-клітин ( клон пухлинних В-лімфоцитів продукує PІg класу A, G, D, E, M; легкі ланцюги (, ( (білок Бенс-Джонса); важкі ланцюги (, (, (
Бостон 1997
ФНП, ІЛ-3, ІЛ-5, ІЛ-6, ІЛ-10, гранулоцитарно-макрофагостимулюючий фактор ( ( ріст мієломних клітин
ІЛ-4, інтерферони ((-інтерферон) ( ( проліферацію клітин
(-інтерферон ( ( секрецію Ig
Захворюваність ММ в США - 3-4 випадки на 100000 населення.
Щорічно реєструється 13500 нових випадків ММ.
Найменший ризик розвитку ММ - у японців.
Множинна мієлома. Плазмоцитома. Хвороба Рустицького-Калера
Множинно-вузлова
Дифузна
Дифузно-вузлова
Солітарна (кісткова; позакісткова)
Тип парапротеїну
PIgG (55%)
PIgA (21%)
Р легкі ланцюги (22%)
PIgD, PIgE, PIgM, несекретуючі (2%)
Клінічні синдроми
Синдром остеолізу:
патологічні переломи, симптом “з’їдженої молі”, симптом “пробійника”, гіперкальціємія. Диф. діагноз з хворобою Реклінгаузена, мієлокарцинозом, саркомою Юінга
Синдром білкової патології:
мієломна нефропатія, параамілоїдоз нирок, серця, язика
Гіпервіскозний синдром:
парапротеїнемічна кома
Синдром недостатності антитіл
Геморагічний синдром
Цитологічна верифікація діагнозу ММ
> 15% плазмомієломних клітин в КМ (85-95%)
Стадії ММ по Salmon, Durie
Стадія І
Стадія ІІ
Стадія ІІІ
пухлинна маса
< 0,6 кг/м...
